арбітраж

-у, ч.

1) Спосіб розв'язання суперечок, конфліктів між юридичними особами. || юр. Орган, що займається розглядом майнових суперечок між установами та підприємствами.

2) фін. Одночасні купівля і продаж цінних паперів, валюти і т. ін. на різних ринках з метою отримання прибутку від різниці в цінах, валютних курсах і т. ін.

••

Валю́тний арбітра́ж — купівля-продаж чужоземної валюти з наступною зворотною угодою для отримання прибутку від різниці курсів валют.

Ве́ксельний арбітра́ж — спекулятивні операції щодо купівлі-продажу векселів в іноземній валюті для отримання курсової різниці.

Відсо́тковий арбітра́ж — угода, що поєднує валютну та депозитну операції для регулювання суб'єктами господарювання валютної структури своїх короткотермінових активів та пасивів.

Конверсі́йний арбітра́ж — валютні операції для отримання прибутку за рахунок багаторазового обміну валют.

Фо́ндовий арбітра́ж — біржова операція, що передбачає купівлю цінних паперів на одному ринку і продаж їх на іншому для отримання прибутку за рахунок курсової різниці.